- омнібус
- [о/мн'ібус]
-са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
омнібус — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
омнібус — а, ч. Старовинний багатомісний кінний екіпаж із платними місцями для пасажирів, який регулярно курсував за певним маршрутом … Український тлумачний словник
омнібус — буса, ч. Пр. Старовинна багатомісна кінна повозка з місцями для пасажирів … Словник лемківскої говірки
омнібусний — а, е Прикм. до омнібус … Український тлумачний словник